лично

нрч. особисто, персонально, власною (своєю, своєю власною) особою, (стар.) облично, очевисто. [Тую бумагу ви оддасте батькові сами, особисто (Крим.). Їхати персонально до пана - не инакше! (Еварн.). Князь Василь промовив, що сам очевисто стане на суд (Ор. Лев.)]. Я -но был там - я особисто був там, я був там сам. Я знал его -но - я знав його особисто. [Ти-ж його особисто знав і бачив (Крим.)]. Сам я -но этого не видел - сам я особисто (на свої очі) цього не бачив. Мне -но он ничего не говорил об этом - мені особисто він нічого не казав про це. А вы -но довольны? - а ви особисто (чи) задоволені? Он -но оскорбил меня - він особисто образив мене. -но явиться - самому (особисто, власною особою) з'явитися (прийти). -но ответственный - особисто відповідальний.

* * *

нареч.

особи́сто, персона́льно